ЧОМУ ЦЕ МАЄ МЕНЕ ХВИЛЮВАТИ?

Ось вам найбуквальніший «озброєний стілець» у світі. Здається, цей навіжений божевілець готується до якогось постапокаліптичного показу мод—бо, вочевидь, саме так слід використовувати залишки ракет, коли тобі нудно й ти маєш сумнівний смак у домашньому декорі.

 

Це не лише «їхня» проблема

 

Спочатку про головне: у багатьох на Заході є велика й дуже спокуслива думка дивитися на війну в Україні й думати: «Так, шкода, але ж це десь там, далеко». Можна припустити, що це просто ще один конфлікт на континенті, що мав більше історичних сутичок, ніж діти сусідів, коли вони сваряться за пульт від телевізора. Але якщо ви вважаєте, що ця війна не стосується ні вас, ні вашого гаманця, ні вашого способу життя, то ви помиляєтеся приблизно так само, як той, хто думає, що смузі з кале смачніші за шоколадний молочний коктейль.

 

Міф віддаленості у надмірно з’єднаному світі

 

Ми живемо в глобальному селі—ні, що там, радше в глобальній «коробці для взуття». За даними Світової організації торгівлі (WTO), обсяги світової торгівлі товарами у 2022 році перевищили допандемічний рівень, що свідчить про те, що країни покладаються одна на одну більше, ніж будь-коли, у питаннях товарів, послуг і сировини.

Джерело: WTO Annual Report 2023

 

Це означає, що порушення в регіоні Чорного моря—одному з найродючіших сільськогосподарських поясів планети—може відгукнутися на міжнародних ринках, наче крикетна куля, що розбиває теплицю сусіда. Вам навіть не потрібно перейматися геополітикою, аби відчути цей вплив. Достатньо просто зайти у свій місцевий супермаркет і побачити, що хліб тепер коштує цілий статок, а ціна вашої улюбленої пластівцевої каші злітає, мов акції Tesla у вдалий день.

 

Як війна розкручує інфляцію (і спорожнює ваш гаманець)

    1.    Енергетичні ринки у хаосі

Почнімо з енергетики. За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), Росія традиційно є одним із найбільших у світі експортерів нафти й природного газу. Коли на початку 2022 року зросла глобальна напруга й проти Москви запровадили санкції, ланцюги поставок енергоносіїв почали вести себе, мов виконавці «ча-ча-ча»: то вгору, то вниз, то вбік—і повсюди панує хаос.

Джерело: IEA - Oil Market Report

Це впливає не лише на рахунки за газ у Європі. Ціни на енергоносії є глобальними, тож якщо у Німеччині дорожчає природний газ, це запускає ланцюгову реакцію: електроенергія, опалення й промислове виробництво теж стають дорожчими, що відображається на ваших продуктових чеках в Оттаві, Манчестері чи Мельбурні. І коли ви нарешті усвідомлюєте, що ваш місячний бюджет хиткий, мов стара драбина, вже запізно звинувачувати у цьому звичку купувати лате.

    2.    Сільськогосподарський хаос і постачання зерна

Поговорімо про зерно—те, з чого роблять усе, починаючи від пасти й закінчуючи піцою. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), Україна й Росія разом забезпечують приблизно 28% глобального експорту пшениці. Коли конфлікт вибухає у регіоні, що відповідає за настільки велику частку поставок, здогадайтеся, хто платить за це в підсумку? Правильно, ви.

Джерело: FAO - The Importance of Ukraine and the Russian Federation for Global Agricultural Markets

Зменшення пропозиції за стабільного (або ще й зростаючого) попиту автоматично спричиняє зростання цін у вашій місцевій пекарні. Це базова економіка—як закон гравітації, тільки куди менш веселий, бо падає не яблуко з дерева, а ваш гаманець.

    3.    Jenga у ланцюгах постачання

Усі ми пам’ятаємо, як COVID-19 перетворив глобальний ланцюг поставок на викривлену версію гри «Дженга»: варто вибити одну деталь—і все валиться. Війна може бути не менш руйнівною. Порти блокуються, судноплавні шляхи стають небезпечними чи взагалі недоступними, а страхові премії для вантажних компаній злітають, мов повітряна куля у вітряний день. За даними дослідження Інституту світової економіки Кіля (Kiel Institute for the World Economy), глобальні вузькі місця в ланцюгах поставок спричинили зростання споживчих цін, а конфлікти лише погіршують ситуацію.

Джерело: Kiel Institute - Global Supply Chain Bulletin

 

Тож наступного разу, коли ви обурюватиметеся у супермаркеті через ціну на заморожений горошок, згадайте, що війна в Україні частково винна у вашому зриві в п’ятому ряду. Зрив, який, до речі, коштує приблизно стільки ж, скільки й сам горошок.

 

Російська дезінформація: підступна отрута, що шириться

 

Тепер про слона в кімнаті (точніше, про троля у стрічці Twitter): російська дезінформація. Кремль ламає наративи з тонкістю кувалди у соборі. Можливо, ви вважаєте себе надто кмітливими, щоб вестися на клікбейт, та повірте, ці кампанії хитріші за вірус у недосконалому мобільному додатку.

    1.    Лабіринт фейкових новин і ботів

Чи траплялося вам гортаючи соціальні мережі й натрапити на абсурдну заяву, яка, утім, здалася достатньо правдоподібною, щоб поділитися нею? Вітаємо! Ви вже взяли участь у поширенні дезінформації.

Джерело: EU vs Disinformation, NATO StratCom Centre of Excellence

За даними проєкту EUvsDisinfo, прокремлівська дезінформація не просто вигадує фальшиві історії; вона стратегічно роздмухує наявні розбіжності в західних суспільствах—расові, міграційні, щодо систем охорони здоров’я. Ідея в тому, щоб люди почали лютувати через дрібниці, поки великі гравці тихцем реалізовують свої справжні цілі.

    2.    Витончений метод підриву демократії

У доповіді Спеціального комітету Сенату США з питань розвідки за 2019 рік ідеться про те, як російські оперативники використовували соціальні мережі не тільки для впливу на вибори, а й для підриву довіри до демократичних інституцій загалом. Уявіть це, як повільне нагрівання чайника: доки ви помічаєте, що вода кипить, ви вже розлючені й стаєте частиною проблеми.

Джерело: US Senate Intelligence Committee Report on Russian Active Measures

Недовіра до уряду. Недовіра до медіа. Недовіра до науки. Ця «трійця»—ідеальний сценарій для будь-якої дезінформаційної кампанії, адже коли ви не можете відрізнити факти від вигадок, кому яка справа до правди? У підсумку маємо настільки поляризоване суспільство, що воно насилу функціонує, не те що об’єднується проти зовнішніх загроз.

    3.    Наслідки у реальному світі

Якщо ви гадаєте, що дезінформація існує лише в онлайні, подумайте ще раз. Реальний екстремізм, насильство й політичний колапс можуть бути наслідками цих ретельно спланованих кампаній. За даними дослідників із корпорації RAND, тривалий вплив дезінформації може змінювати громадську думку, формувати патерни голосування і навіть перекроювати міжнародні союзи.

Джерело: Rand Corporation - Truth Decay

Тобто, поки ми сперечаємося, чи можна перейменовувати школу або зносити пам’ятник, залишаємо відкриті можливості для справжніх загроз—таких як відверта агресія проти іншої суверенної держави—просуватися з мінімальним опором.

 

Чому західним читачам це має бути не байдуже

 

Напевно, ви зараз думаєте: «Гаразд, але яке мені діло до всього цього, коли я п’ю капучино в Торонто чи жую багет у Парижі?» Коротка відповідь: велике. Тому що:

    •    Ваші гроші. Ми вже згадували про інфляцію. Якщо ви не Джефф Безос, який міг би купити собі цілі пшеничні поля, то зростання цін має для вас значення. А навіть якщо ви й Джефф Безос, навряд вам хочеться, щоб усі клієнти перетворилися на збанкрутілих селян.

    •    Ваша безпека. У демократії інститути тримаються на довірі. Дезінформація цю довіру підточує доти, поки одного дня ви не помічаєте, що всі навколо тримають вила через дрібниці, а в цей час зловмисні зовнішні сили можуть скористатися вашим сум’яттям.

    •    Глобальна мораль. Якщо ми знизуватимемо плечима, коли велика держава розширює кордони силою, то що буде далі? Сторінки історії рясніють прикладами, до чого призводить неконтрольована експансія. Натяк: там майже немає ані сонячного світла, ані веселощів.

    •    Ланцюги постачання та робочі місця. Західні економіки дуже залежать від стабільних, передбачуваних ланцюгів постачання. За даними McKinsey & Company, порушення в одному регіоні можуть підвищити витрати на бізнес у всьому світі. Це може зачепити вашу стабільність на роботі, прибутковість вашої компанії або економічне зростання вашого міста.

Джерело: McKinsey Global Institute - Risk, Resilience, and Rebalancing in Global Value Chains

 

Конкретні кроки, які ви можете зробити

 

Не будемо залишати все на рівні «як усе погано». Адже, чесно кажучи, попри те, що я люблю добру порцію сарказму, куди краще щось вдіяти.

    1.    Будьте поінформовані (правильно)

Слідкуйте за поважними новинними джерелами—BBC, Reuters або авторитетними локальними виданнями. Якщо бачите сенсаційну новину, перевірте назву сайту, зверніться до ресурсів перевірки фактів (наприклад, Snopes) і пошукайте додаткові підтвердження.

    2.    Підтримуйте гуманітарні та надійні організації

Чи то пожертви на користь благодійних організацій, що допомагають українцям на місці,—як-от Міжнародний комітет Червоного Хреста (ICRC), чи допомога в програмах із розселення біженців—ваш внесок має значення.

Джерело: ICRC in Ukraine

    3.    Змушуйте обраних представників діяти

Напишіть своєму місцевому депутату. Дайте зрозуміти, що вам не байдуже, якою буде зовнішня політика, і що ви очікуєте від неї протидії агресії та реакції на глобальні економічні наслідки. Демократія, повірте, не вид спорту для пасивних глядачів.

    4.    Думайте, перш ніж поширювати

Це не можна недооцінювати. Якщо не хочете, щоб ваша стрічка в соцмережах перетворилася на болото дезінформації—будьте вибірковими. Читайте більше, ніж просто заголовок, перевіряйте факти й, заради всього святого, не поширюйте статтю тільки тому, що ваш шкільний друг сказав, ніби вона з «дуже надійного джерела» з назвою «Дідусь Джо — Новини Блогу».

    5.    Плануйте бюджет

Наслідки цієї війни для інфляції за один день не зникнуть. Будьте далекоглядними: можливо, варто трохи підкоригувати витрати, заощадити, де можете, і звертати увагу на тенденції світових ринків. Це може здатися нудним у порівнянні зі скролінгом у Twitter, але ваш гаманець потім скаже вам «дякую».

 

На закінчення: це спільна боротьба

 

У часи, коли ми можемо без затримок спілкуватися з близькими по всьому світу через відеозв’язок, думка, що війна—«чужа» проблема, застаріла, мов інтернет через телефонну лінію. Ринки глобальні, соцмережі не визнають кордонів, а наслідки конфлікту облітають земну кулю швидше, ніж ви встигнете сказати «фейкові новини».

 

Це не ляклива агітка, що закликає збирати валізи й мчати на фронт. Це пряме нагадування: ігнорувати конфлікт—не значить зробити його менш реальним чи менш дотичним до вашого життя. Чи йдеться про інфляцію, помітну у вашому місцевому магазині, чи про підступні неправдиві історії у вашій стрічці новин—ця війна, крок за кроком, формує світ навколо вас.

 

Тож запитайте себе:

    •    Чи хочу я чекати, доки ці проблеми стукнуть у мої двері, чи варто звернути на них увагу вже зараз?

    •    Чи достатньо мені півправд і гучних заголовків, чи треба трохи глибше зануритися в тему?

    •    Невже так важко піклуватися, бути обізнаним і, можливо, висловитися?

 

Якщо відповідь на ці запитання—будь-який варіант, крім «мабуть, варто щось робити», я порадив би оглянутися довкола ще раз. Адже, як ми вже з’ясували, світ занадто маленький і надто взаємопов’язаний, щоб хтось із нас міг дозволити собі ігнорувати цю війну як віддалену подію, що не має до нас стосунку.

 

А якщо і гроші, і безпека, і свобода, і звичайна людяність усе ще не переконують, згадайте, що ціна на ваші наступні тімбіти може підскочити на кілька центів. Цинічно? Можливо. Правда? Без сумніву.

 

Список джерел і додаткова інформація

    •    WTO Annual Report 2023

    •    IEA - Oil Market Report

    •    FAO - The Importance of Ukraine and the Russian Federation for Global Agricultural Markets

    •    Kiel Institute - Global Supply Chain Bulletin

    •    EU vs Disinformation

    •    NATO StratCom Centre of Excellence

    •    US Senate Intelligence Committee Report on Russian Active Measures

    •    Rand Corporation - Truth Decay

    •    McKinsey Global Institute - Risk, Resilience, and Rebalancing in Global Value Chains

    •    ICRC in Ukraine